Війна за землю: чи зупинять відкриття ринку постанови про скасування результатів голосування Ради та КСУ

Боротьба за зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення завершилась в ніч проти 31 березня – український парламент на позачерговому засіданні закінчив розгляд поправок та ухвалив відповідний проєкт закону в другому читанні та загалом. Проте крапку в питанні відкриття ринку землі ставити надто рано, адже депутати підтримали компромісний варіант, котрий в майбутньому ще неодноразово буде доопрацьований. Ба більше, в парламенті вже зареєстровані декілька проєктів постанов щодо скасування “нічного” рішення Верховної Ради, а політичні сили, які виступали проти його ухвалення, заявили про наміри оскаржити законодавчий акт в Конституційному суді України (КСУ). І, на думку експертів, якщо загальмувати його підписання надовго їм не вдасться, то можливе рішення КСУ передбачити важко.

Рада проголосувала. В чому ж проблема?

Всього проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№2178-10) у другому читанні та загалом підтримали 259 народних депутатів України. 206 з них – представники “Слуги народу”. Голосами проходження законопроєкту підтримали також народні обранці від “Європейської солідарності”, “Голосу” та депутатської групи “Довіра”. Голоси позафракційних депутатів розділилися, а категорично проти ухвалення рішення виступили “Батьківщина” та “Опозиційна платформа – за життя” (ОПЗЖ). Ще одна депутатська група – “За майбутнє” – майже в повному складі пропустила голосування.

А вже вдень 31 березня на сайті Верховної Ради з’явилися п’ять проєктів постанов про скасування “нічного” рішення парламенту. Авторами цих постанов виступили лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко, народні депутати від “Батьківщини” Вадим Івченко та Іван Кириленко, позафракційні Антон Поляков та Оксана Савчук. Наприклад, на думку Тимошенко та Івченка, під час розгляду законопроєкту про ринок землі Верховна Рада порушила низку статей Регламенту, а саме щодо: строків подання пропозицій і поправок до законопроекту, який готується до другого читання (частина перша статті 116), строків надання народним депутатам законопроєктів, підготовлених до другого читання (частина перша статті 117), змісту порівняльної таблиці законопроєкту, підготовленого до другого читання (частина перша та друга статті 118) та безпосереднього процесу розгляду правок і голосування в цілому (частина друга та п'ята статті 121).

На практиці це означає, що доки Верховна Рада не розгляне проєкти постанов, внесених народними депутатами, ухвалена законодавча ініціатива щодо ринку землі не буде передана на підпис голові парламенту Дмитру Разумкову і президенту Володимиру Зеленському. Проте, на думку експертів, це лише тимчасова затримка. Як зазначає експерт Максим Костецький, подібні постанови, якими намагаються загальмувати підписання та ухвалення кінцевого рішення, реєструють щодо всіх контроверсійних законопроєктів.

“Я сумніваюся, що це надовго відстрочить підписання закону. Тим більше, що вже через тиждень мають розглядати в цілому законопроєкт щодо неповернення націоналізованих банків колишнім власникам і проект бюджету”, – каже Костецький.

На думку експерта, на етапі підписання закону про ринок землі його противники можуть вдатися і до інших технічних інструментів – затягувати наступне засідання Верховної Ради чи, наприклад, блокувати трибуну. Проте, процес такі дії навряд чи зупинять. З такою думкою згоден і директор Інституту соціально-політичного проектування “Діалог” Андрій Миселюк. За словами експерта, підписання цього закону, принаймні спікером парламенту, – відбудеться впродовж декількох днів, а остаточно питання може бути вирішене в першій декаді квітня.

Єдиним сильним інструментом в руках противників закону про відкриття ринку землі може стати лише звернення до Конституційного суду України, адже його рішення важко передбачити і воно є остаточним, каже Костецький. І наміри звернутись до КСУ вже задекларувала і “Батьківщина”, і ОПЗЖ – з тим, щоб ухвалений Радою закон про ринок землі був визнаний неконституційним. При цьому, мотивація обох політичних сил досить схожа – вони обіцяють зупинити “розпродаж української землі”.

Результати такого звернення, якщо воно відбудеться і КСУ його розглядатиме, передбачити складно. Як показує досвід, рішення суду можуть бути як абсолютно виваженими і прогнозованими з правової точки зору, так і неаргументованими, зазначає Костецький.

“Дотримуючись вимог законодавства, народні депутати можуть зібрати підписи під поданням до Конституційного суду України (потрібно щонайменше 45 підписів – ред.). Проте, це питання буде мінімум на декілька місяців, а то і років, розгляду, тому навряд чи воно зупинить безпосередній запуск ринку землі в даному випадку. Проте, до початку липня 2021 року політична ситуація в Україні може змінитися і можуть бути інші наслідки. Все залежить від того, наскільки судді будуть виходити з правових позицій. На мою думку, порушення Конституції при ухваленні закону не було”, – каже він.

Експерти: дії “Батьківщини” та ОПЗЖ – це політична боротьба

І для “Батьківщини”, і для “Опозиційної платформи – За життя”, тема землі – одна з ключових в політичній риториці, і такі питання щоразу йдуть під гаслом захисту прав пересічних українців, зазначає експерт програми “Міжнародна і внутрішня політика” Українського інституту майбутнього (UIF) Ігар Тишкевіч.

“Якщо запуститься ринок землі, то одна з “вічнозелених” тем політичної спекуляції, яка дозволяє щоразу йти на вибори з одними й тими ж гаслами, просто зникає. Це дуже не вигідно, тому і ОПЗЖ, і “Батьківщина” будуть робити все, що від них залежить для того, щоб загальмувати запуск ринку землі”, – вважає він.

Тому зараз, на думку Андрія Миселюка, обидві політичні сили намагаються виконати таку собі “обов’язкову програму” для своїх виборців – тобто, показати, що вони начебто до кінця захищали їхні інтереси.

“Вони виступали проти закону, не голосували за нього, і вже після ухвалення продовжують вимагати його скасування для того, щоб потім мати можливість прийти до виборців і стверджувати, що вони зробили все, що могли”, – вважає він.

В той же час, на думку Тишкевіча, в цьому питанні є і інші аспекти. Один з них стосується незацікавлених в запуску ринку землі сторін, котрими є і певні бізнесмени, і потужні холдинги, які зараз орендують землю. Інший – суто політичний: таким чином політсили намагаються продемонструвати президенту Зеленському, що будь-які важливі рішення не можуть бути ухваленим без консультацій з ними та без врахування їхніх інтересів, вважає експерт.

Своєю чергою, в Telegram-каналах публікують різні версії щодо голосування в Верховній Раді. На думку авторів, через зовнішній тиск була проведена можливість віддавати землю в заставу банкам. При цьому із коефіцієнтом у третину. Тобто на руки клієнтам віддаватимуть третину вартості ділянки. На практиці може бути, що іноземний банк віддає землю одразу в користування транснаціональної корпорації. Якщо український банк, який не хоче віддавати землю іноземцям, НБУ вводить в банк тимчасову адміністрацію і ліквідує його, а землю через фонд купують інші “правильні” банки. “Подати до суду власник банку на НБУ не може, адже новий закон про діяльність банків йому це прямо забороняє. Так ваша земля за приблизно 10-20% від своєї вартості переходить іноземцям”, – вважають автори допису.

Що саме викликає найбільше запитань

Під час підготовки до другого читання проєкт закону про ринок землі був частково змінений. Так, фактично запуститися він має не в 2020 році, а 1 липня 2021. За словами нардепа від “Слуги народу” Ольги Василевської-Смаглюк, за цей час має бути проведений повний аудит земель та ревізія спірних активів. Обмеження по кількості землі було встановлено на рівні 100 га “в одні руки”. Не підлягатимуть продажу державні та комунальні землі, а право купити їх до 2024 року буде лише у фізичних осіб-громадян України.

Однак, на думку Максима Костецького, обмеження в доступі до ринку землі юридичних осіб може нести в собі ризик шахрайства.

“Перші кілька років існуватиме ризик того, що компанії будуть пробувати здобувати земельні ділянки через підставних фізичних осіб, як це у нас вже траплялося в 90-х роках з так званими ваучерами на приватизацію, – каже він, – Тому я думаю, що до цього питання ми ще повернемося наступного року. Потрібно або юридичним особам швидше, ніж в 2024 році, дозволяти отримувати у власність земельні ділянки, або придумувати інші запобіжники, які допоможуть уникнути такого сценарію”.

А важливим компромісом на цьому етапі стало питання можливості продажу ринку землі іноземцям – до моменту проведення референдуму воно не буде розглядатися, зазначає Костецький.

З іншого боку, як вважає Тишкевіч, напрацьований варіант проєкту закону сам по собі є компромісом, направленим на те, щоб депутати його ухвалили. На думку експерта, ринок землі має бути запущений без жорстких обмежень.

А на думку заступника директора Центра економічної стратегії Дмитра Яблоновського, найбільш дискусійні аспекти – тобто відтермінування запуску та допуску до нього юридичних осіб, обмеження на площу до 100 га та заборона продажу державних земель, – обмежать і економічний ефект від самого відкриття ринку.

“Ціна паїв буде нижча. Власники паїв будуть отримувати нижчий розмір оренди, ніж за відсутності обмежень. Державна власність на землю – джерело корупції, – зазначає він. – Я вважаю це не запобіжниками, а обмеженнями що призведуть до того, що ми не отримаємо значного економічного ефекту та не дамо чесної ціни власникам паїв”.

І ще одна складність питання впровадження ринку землі полягає в невиконаних попередніх умовах, завдяки яким він би функціонував безпечно, гарантуючи дотримання і максимальний захист  українських виробників, котрі працюють на землі, впевнений Андрій Миселюк.

“Цей закон дуже важливий і значно вплине на подальший розвиток країни. Тому говорити про те, що його треба швидко готувати, швидко вводити ринок, не провівши попередню роботу і не забезпечивши максимальний захист інтересів людей, які зараз працюють на землі, а тим більше вводити його в такому вигляді, не можна. І я думаю, що боротьба по цьому питанню ще буде продовжуватись – тоді, коли настане час вводити його в дію, будуть більш серйозні сутички”, – вважає він.

Зазначимо, що колишній міністр економіки Тимофій Милованов заявив, що обмеження на продаж юридичним особам, які передбачає ухвалений закон про земельну реформу, призведе до того, що землю скуплять через підставних осіб великі компанії та олігархи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *