"Коньок-горбунок і красний пєтушок": українці розкритикували візуалізацію бренду "Мандруй Україною"

Державне агентство розвитку туризму України нещодавно розпочало проєкт “Мандруй Україною”. Його мета – популяризувати серед українців внутрішній туризм. Нещодавно також представили візуальний бренд проєкту – українці його не оцінили та розкритикували, бо побачили в ньому зовсім не українські, а російські мотиви.

“На цьому етапі не було сенсу робити класичний логотип або бренд бук, але щоб програма не була візуально бідною за підтримки Фундації Дарини Жолдак ми звернулися до художниці Ольги Селіщевої. Подивіться, який класний віжуал вона створила буквально за пару днів! Готові наклейки і принти! Національне агентство викладе їх у відкритий доступ – якщо подобається можна використовувати для себе, а підприємці можуть створити сумки, футболки, сувеніри та трохи заробити. Win win”, – представив бренд Федорів.

Одним з перших розкритикував візуалізацію графічний дизайнер та активіст Богдан Гдаль. 

“Андрій Федорів помилився країною зі своїм брендингом для Міністерства культури та інформаційної політики України. Типові для фольклору росіян образи з якихось костромських пряників, вибрані для популяризації українських регіонів. Якщо це свідомо, то я би назвав це підривною діяльністю із заміщення символів. Якщо несвідомо, то це ознака непрофесійності”, – написав він.

Згодом дизайнер додав, чим надихалася авторка малюнків.

“Знайдено кінці щодо того, чим надихалася ілюстраторка. Кінь взятий з косівської кераміки (додаю в перелік долучених фото). Півень очевидно домальований вже самостійно на основі власних вподобань (можливо з дитинства). Колір теж змінений за власним баченням. Тобто, начебто один образ і правильний, але через зміну колірної гами, плюс через відсутність територіальних акцентів для айдентики, плюс через якісь власні особисті смаки, вийшов лубок”, – написав він.

Співробітниця НДІ українознавства та засновниця ГО “Експертний корпус” Тетяна Швидченко підтримала Гдаля. 

“Не знаю, свідомо це створили чи ні, але в результаті вийшла абсолютно проросійська айдентика. Жар-птіца, коньок-горбунок, красний пєтушок і якийсь дивний шрифт, яким би пасувало радянські фільми-казки титрувати. Якщо це підтримають на державному рівні (а судячи з посту Федоріва, так і планується), це буде повний провал”, – написала вона.

Письменник та перекладач Остап Українець розповів продовження цієї історії. Він переказав розмову із співробітницею ДАРТ, яка нібито відповідає за проєкт.

“У десятихвилинній телефонній бесіді я дізнався про цей дизайн шість речей: 1. У нас не було часу. 2. У нас не було грошей. 3. Ми ще все допрацьовуємо і будемо допояснювати. 4. Ви неправильно зрозуміли. 5. Ну ви розумієте. 6. То не жар-птіци, а гуси, і взагалі тварин ми брали з косівської кераміки”, – переказав він слова співрозмовниці.

Остап Українець детально розібрав останній “пункт”. За його словами, кури і півні належать до нечисленної групи традиційно мальованих птахів, але не у косівській кераміці, до того ж зазвичай мають іншу форму – круглішу.

Коні в косівській кераміці справді присутні, каже письменник, але для неї також важливі кольори. “І якщо ви берете один випадковий силует, прибираєте з нього жовтий, коричневий і зелений, бо «білий, чорний і червоний – традиційні кольори української вишиванки», а тоді робите свою коняку кольору червіні, у вас не вийде косівський коник. У вас вийде варіація на тему «расписной лошадки»”, – пише Остап Українець.

Окремо він розкритикував птахів на зображенні: по-перше на заявлених гусок вони не схожі, а по-друге, гуси майже не трапляються в українських традиційних розписах.

“Але є одна традиція, в якій присутні отакі куцохвості птахи. За дивовижним збігом, там присутні ще й червоні коні, йолки, а композиція надзвичайно близька до нашого пацієнта. Мезенський розпис, традиційний для республіки Комі та Архангельської області”, – додав письменник, порівнявши зображення.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *