Курський фронт
У межах тижня росіяни встигли провести низку контрнаступів на Курщині, частину з яких ЗСУ вдалося розгромити. Всього було 4 наступи – на Борки, Журавлі, Погребки та Снагость.
На східній ділянці фронту ворог зумів продовжити наступ і після вибиття наших військових із села Уланок зайти в Борки, де зараз точаться запеклі бої. Далі на північ вони також розв’язали бої за Бірюківку, в якій раніше були оточені російські строковики. На північному фланзі тривають зустрічні бої: ЗСУ штурмують Волоконськ та Олександрівку, через яку й надалі мають намір вийти на перерізання дороги Кореневе – Рильськ.
Натомість росіяни атакують в напрямку на Ольгівку, Журавлі й Шептухівку, щоб деблокувати інші свої оточені відділення. Біля Ольгівки Сили оборони дещо відступили, але водночас знищили одну із заблокованих груп росіян і продовжили блокування іншої в районі Крем’яного. Наступ на Погребки захлинувся.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 11-18 вересня
Однак найбільші зусилля ворог сконцентрував на тому, щоб зняти загрозу ізоляції Глушківського району. Для цього росіяни почали низку атак із заходу та півночі в напрямку Снагості. Після кількох днів боїв, не втримавши натиску, частини ЗСУ відступили до Любимівки й Обухівки. Збройні сили РФ переслідували українське військо, але їх розбили наші десантники, які підійшли на допомогу. Одночасно з цим 225-й штурмовий батальйон ЗСУ проламав захист кордону в районі села Веселе та за кілька днів прорвався до південних околиць районного центру Глушково, розширюючи наступ на схід і на захід. Це змусило росіян зупинити атаки, адже вони зовсім забули про захист тилів. У самій Снагості наразі ще тривають бої, але рашисти зараз більше думають, як вивести з оточення близько 8 тис. солдатів і захистити Глушково й Кореневе. Тим часом наші захисники зайняли частину прикордонного села Тьоткіно, де все ще обороняється потужний контингент окупантів.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 11-18 вересня
Проте це не всі сюрпризи, які підготували ЗСУ. Теплова карта ударів від NASA демонструє, що за останні кілька днів наші військові посилили удари на прикордонні з Брянщиною, в районі сіл Середина-Буда, Зноб-Новгородське та Семенівка. Це може вказувати на підготовку чи вже проведення нових рейдів на території РФ. Окрім того, зафіксовано прорив кордону в районі села Хомутівка, однак про його наслідки наразі невідомо.
Фото: deepstatemap.live
В місті Торопець Тверської області понад 100 дронів та кілька ракет ЗСУ вразили найбільший за всю війну склад боєприпасів головного ракетно-артилерійського управління РФ – вибухають 30 тис. т., а площа пожежі охопила 6 км завширшки. В короткостроковій перспективі це вплине на бойові дії, особливо на Курщині та Харківщині.
Луганщина й Харківщина
Рашисти продовжили розширювати зону контролю на захід від Піщаного та одночасно просуваються до річки Оскіл. До перших сіл на лівобережжі Осколу, Колісниківки та Кругляківки, залишилося трохи більш як 3 км. Якщо такий темп наступу триватиме, то вже в жовтні окупанти зможуть дійти до Осколу й розрізати навпіл цю ділянку фронту на сході Харківщини, розірвавши сполучення по лівому березі річки між Куп’янськом і Боровою. Втім, наразі ситуація тут не є критичною, адже обидва міста мають змогу забезпечувати логістику з іншого берега, через мости чи понтонні переправи. На північ від Куп’янська росіяни окупували частину Синьківки, бої за яку тривають уже понад рік. У південній частині села ще точаться бої.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 11-18 вересня
На фронті між Лиманом і Боровою окупанти зайняли повністю село Макіївка, але не змогли перейти річку Жеребець. Ще далі на південь вони значно розширили зону свого контролю біля села Невське, наблизившись на відстань менше ніж 1 км до його околиць. Натомість Сили оборони відкинули ворога на ділянці в 4 км біля Торського.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 11-18 вересня
Часів Яр і Сіверськ
На цій ділянці фронту значних змін не відбувалося вже давно. ЗСУ відбили всі спроби рашистів перейти канал у Часовому Яру та пробити нашу оборону в лоб. Так само Сили оборони зачистили ворожі підрозділи, які перетнули канал південніше від Часового Яру, в районі Курдюмівки. А от розширення зони контролю біля Кліщіївки та Іванівського виглядає доволі загрозливим, бо в разі вибиття Сил оборони з цієї панівної височини в росіян суттєво поліпшаться умови для наступу на Часів Яр із півдня.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 11-18 вересня
Наразі ж із півночі ворог зумів перетнути водну перешкоду в селі Калинівка та намагається тут розширити захоплену на правому березі каналу ділянку. ЗСУ натомість контратакують, щоб ліквідувати цей прорив.
Ще однією загрозливою окупацією стала втрата села Спірне, що за 10 км від Сіверська. Однак на цій ділянці швидкого просування рашистів не буде.
Покровський фронт тримає удар, але Курахове під загрозою
Оскільки основні акценти штурмів росіяни змістили на південь, то в північній частині Покровського фронту успіхи ворога були мінімальними. Зокрема, рашисти зайняли ще кілька вулиць у Гродівці та зуміли в самому місті перейти на інший бік річки Журавка. Гродівка фактично повністю опинилась в окупації.
У районі Новогродівки окупанти розширили свій контроль на захід від міста до околиць Лисівки та на північ, зайнявши терикон біля Крутого Яру. Крім того, ворог знищив два шляхопроводи між Покровськом і Мирноградом.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 11-18 вересня
Попри напівоточення, ЗСУ ще зберігають частковий контроль над Маринівкою та зуміли не допустити прориву до Селидового. Втім ворог намагається оточити місто, а не штурмувати його в лоб, а тому зробив маневр із проривом від Мемрика в зону між Селидовим та Українськом. Цей прорив може дозволити окупантам обійти Селидове, щоб атакувати його з трьох сторін. Саме Селидове зараз є головною перепоною для просування ворога далі на Покровськ із південного флангу.
В Українську тривають запеклі міські бої. ЗСУ контролюють 10% території в західній частині біля терикона та шахти. Однак росіяни тут тиснуть доволі потужно, тому Сили оборони найближчим часом будуть повністю виходити з міста.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 11-18 вересня
Наразі вони підійшли до північних околиць іншого міста – Гірник, яке мало б на тривалий час зупинити загарбників. Саме від оборони Гірника залежить, чи зуміють ЗСУ вчасно відступити з Невельської кишені. Рашисти тиснуть на цю кишеню як з півночі, де вони окупували Галицинівку та Желанне Перше, так і з півдня, де атакують залишки неокупованої Красногорівки. З Красногорівки окупанти пруть у два напрямки: вздовж річки Лозова на Олександропіль і Гостре, а також намагаються форсувати річку у північному напрямку, де ЗСУ ведуть ар’єргардні бої. Сили оборони натомість зайняли оборону в Желанному Другому та поступово відступають до переправи через Журавку в Зоряному. Ймовірно, в кращому разі, цей процес розтягнеться на кілька тижнів. У гіршому – доведеться пробиватися з оточення з боями.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 11-18 вересня
Багато в чому цей сценарій залежить від того, наскільки довго ЗСУ зможуть втримувати оборону в селах Гострому й Олександрополі. Наразі впродовж тижня рашисти подолали 5 км і розпочали бої за Гостре, яке є одним із ключових у захисті Курахового. Паралельно зс РФ закінчили окупацію Георгіївки та розпочали штурм Максимільянівки – останнього села перед Кураховим. Для того, щоб почати наступ на це місто, ворогу потрібно буде пробити ще понад 7 км нашої оборони. Фактично можна говорити про об’єднання Покровського та Курахівського фронтів, адже ситуація в одному буде прямо впливати на інший.
Оточення Вугледара
Ситуація довкола міста стає все більш загрозливою. Зс РФ перемістили сюди значну частину резервів і впродовж тижня атакували на різних ділянках понад 280 разів – це абсолютний рекорд на зазначеній ділянці фронту.
Після окупації Водяного росіяни почали штурм шахт Південнодонбаська №1 та №3. Відступаючи від шахти №3, ЗСУ підірвали ствол шахти заввишки 115 метрів, щоб позбавити ворога переваги. Втім, загарбники просунулися в напрямку основної логістичної артерії від Курахового через Богоявленку на відстань до 4 км. За шахту №1, як і за терикон біля неї, бої ще тривають.
Тим часом окупанти через поле підійшли до південних околиць Катеринівки, що полегшить їм завершити окупацію Костянтинівки.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 11-18 вересня
На південний захід від Вугледара рашисти пробилися ще на кілька кілометрів у напрямку Золотої Ниви. На цій ділянці фронту вони шукають способи форсувати річку Кашлагач, щоб зайти в тил оборонцям Вугледара. Складається враження, що саме на Вугледарському напрямку росіяни хочуть досягнути якнайшвидшого результату та захопити Вугледарську “фортецю”. Якщо це станеться, то матиме негативні наслідки для всього південного фронту не тільки в Донецькій, а й у Запорізькій області.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
На Курському фронті протягом останнього тижня росіяни провели низку контрнаступів, зокрема на Борках, Журавлі, Погребках та Снагості. Ворожий наступ на східній ділянці фронту дозволив їм зайти в село Борки, де зараз відбуваються запеклі бої. Росіяни також розпочали атаку на Бірюківку, раніше оточену село. На північному фланзі тривають зустрічні бої, де ЗСУ намагаються штурмувати Волоконськ та Олександрівку з метою перекриття дороги Кореневе – Рильськ. Росіяни ж ведуть наступ на Ольгівку, Журавлі та Шептухівку з метою деблокувати свої військові відділення.
Однак, найбільшу загрозу ворог концентрує на знятті загрози ізоляції Глушківського району, для чого почав проводити атаки в напрямку Снагості. ЗСУ відступили до Любимівки й Обухівки, але розбиті російські війська були зупинені нашими десантниками. Також 225-й штурмовий батальйон ЗСУ проламав захист кордону поблизу села Веселе та прорвався до південних околиць Глушкова. Це змусило росіян зупинити атаки, оскільки вони забули про захист своїх тилів.
Також варто зазначити, що ЗСУ посилили удари на прикордонні з Брянщиною в районі сіл Середина-Буда, Зноб-Новгородське та Семенівка. Це може свідчити про підготовку або вже проведення нових рейдів на території РФ.
Також в Луганщині та Харківщині росіяни продовжують розширювати зону свого контролю. Вони просуваються до річки Оскіл та стають близько до окупації села Колісниківка. Якщо такий темп наступу продовжиться, то вже в жовтні окупанти можуть дійти до Осколу та розрізати навпіл цю ділянку фронту на сході Харківщини.
Півнечвтерю України загрожує збільшення зони контролю російських військ. Окупанти вже продовжили розширювати зону контролю на захід і просуваються до річки Оскіл. З спробами прориву до сіл на лівобережжі Осколу було лише трохи більше ніж 3 км. Якщо такий темп наступу триватиме, то вже в жовтні окупанти зможуть дійти до Осколу та розрізати навпіл ділянку фронту на сході Харківщини.
Напередодні ситуація на Покровському фронті була мінімально змінена. Окупанти змогли продовжити контроль над Гродівкою та зайняти нові вулиці у місті. Розширили контроль також біля села Новогродівка, але поки ситуація тут не є критичною. У місті Гірник росіяни також здобули успіхи, просуваючись в напрямку Катеринівки та Костянтинівки. ЗСУ контролюють 10% території в західній частині міста Українське.
На Вугледарському напрямку ситуація стає загрозливою. Росіяни намагаються форсувати річку Кашлагач, щоб зайти в тил оборонцям Вугледара. Якщо ворог зуміє захопити Вугледар, це негативно вплине на всю південну частину фронту. Також варто зазначити, що росіяни продовжують атаки на шахти Південнодонбаська та намагаються розширити свій контроль навколо села Катеринівка.
В загальному, ситуація на фронті лишається напруженою, і оборонні сили України повинні продовжувати мобілізуватися для відстоювання території країни та запобігання подальшому наступові російських військ.
Джерело: espreso.tv
Наш головний редактор сайту Останні Новини Вінниця – висококваліфікований та досвідчений професіонал в галузі журналістики з багаторічним стажем роботи у медіа. Вона має глибокі знання сфери новинного журналізму та відзначається своєю відданістю об’єктивності та точності у публікаціях.